Головна > Технології > Проекційні телевізори

Проекційний телевізор

Проекційний телевізор – це пристрій, який створює невелике зображення дуже високої яскравості, а потім за допомогою оптичної системи збільшує (проектує) його на просветний екран.

Переваги: гарна масштабованість – розмір діагоналі просветного екрану можна збільшувати набагато простіше, ніж нарощувати розмір РК- або плазмових панелей.

Основні недоліки таких телевізорів – серйозні габарити (товщина) і висока вартість експлуатації. Спеціальні лампи підсвічування (металогалогенни надвисокого тиску) мають високу ціну, яка часом порівнянна з вартістю нового плазмового або РК телевізора. В процесі роботи вони дуже сильно нагріваються і вимагають спеціального охолодження (отже видають шум). Термін служби їх також відносно невеликий, до 10 000 годин (зазвичай 2000-5000). До того ж при раптовому відключенні живлення (відповідно, зникнення обдування і наступному перегріві) термін служби скорочується набагато швидше.

СІснує кілька типів проекційних телевізорів: на кінескопах (CRT), на РК (LCD) матрицях (у тому числі на кремнієвій підкладці (LCoS – Liquid Crystal on Silicon)), з мікродзеркальних пристроєм (DLP или DMD).

Першим типом комерційно доступних проекційних телевізорів стали в 1970-х роках телевізори на кінескопах. Як зазвичай, такий телевізор містить 3 кінескопа основних кольорів. Цей тип телевізорів першим подолав планку діагоналі екрана в 40 дюймів. Головними недоліками таких проекційних телевізорів є дуже великі розміри, вага, відносно низька яскравість (приблизно 200 кд/м²), контрастність і чіткість зображення. Тому відносно сучасних кiнескопних проекційних телевізорів немає.

В проекційних телевізорах на РК (LCD) матрицях зображення формується таким чином. Світло від спеціальної проєкторной лампи проходить крізь 3 матриці основних RGB кольорів, або (рідше) одну триколірну матрицю (аналогічно звичайному РК телевізору). Потім зображення через оптичну систему проектується на екран.

На відміну від просвітних РК-матриць LCoS-матриці відбивають падаюче на них світло. Перші комерційні телевізори на LCoS-матрицях використовували «колірне колесо» – метод коли повнокольорове зображення створюється всього лише однієї матрицею шляхом поперемінного проектування на екран зображень трьох основних кольорів. Проте більш пізні моделі стали використовувати систему дихроїчних дзеркал для поділу світлового потоку лампи, обробку його трьома матрицями, і подальше додавання окремих колірних потоків спеціальної призмою. Наприклад, подібна системи використовувалися в проекційних телевізорах JVC серії D-ILA (Direct Drive Image Light Amplifier) і телевізорах Sony серії SXRD (Silicon X-tal Reflective Display). Переімущество LCoS перед просвітними РК-матрицями – підвищена контрастноcть і чіткість зображення, більш висока якість відображення градієнтів.

Основа проекційних DLP-телевізорів – Digital Micromirror Device (DMD). Поверхня DMD-чіпа складається з матриці мікромініатюрних високоточних дзеркал. Кожне алюмінієве дзеркало відповідає за один піксель на екрані і може повертатися на осі, таким чином, що в одному положенні воно відбиває світло лампи на екран (білий піксель), а в іншому положенні світло відбивається в сторону від екрану (чорний піксель). Для передачі півтонів використовується дуже швидке чергування «включеного» і «вимкненого» положень дзеркал. Обидва електроди, керуючих дзеркалом, під’єднані до осередків статичної пам’яті (SRAM), розташованими під кожним дзеркалом. Аналогічно ЖК і LCoS, проекційні телевізори можуть мати один або три DMD-чіпа. У першому випадку за колір відповідає «колірне колесо», в другому система дзеркал і призм, що ділить, а потім підсумує світловий потік

Головне достоїнство одноматричних LCoS- і DLP-телевізорів – це ціна. Проте одноматрични DLP-телевізори в деяких випадках можуть мати артефакти зображення, відомі як «ефект веселки». Їх можна описати як короткі спалахи червоних, зелених і синіх «тіней» наступні за об’єктом. Найсильніше цей ефект виражений в висококонтрастних сценах, коли яскравий об’єкт швидко рухається на темному тлі. Також можливий прояв «ефекту веселки» при швидкому русі очей глядача по екрану. Трьохматричні телевізори позбавлені такого недоліку, проте значно дорожче.

Пік популярності класичних проекційних телевізорів давно пройшов. Під час свого розквіту вони успішно конкурували з іншими типами телевізорів виграючи в розмірі та ціною. Але на сьогоднішній день ціни на РК та плазмові телевізори великих діагоналей знизилися до цілком прийнятного рівня, і проекційні телевізори практично покинули ринок.